Поселення Червоне озеро-3 Донецького гірничо-металургійного центру доби бронзи.
Ключові слова:
поселення Червоне озеро-3, будівлі, металовиробництво, гірничовидобувний цикл, гірничо-збагачувальний цикл, металургійний цикл, металообробний цикл, Донецький гірничо-металургійний центр, бережнівсько-маївська зрубна культураАнотація
У східній частині Бахмутської улоговини – великої за масштабами синклінальної структури Донбасу зусиллями українсько-російської експедиції було досліджено поселення бережнівськомаївської зрубної культури Червоне озеро-3. Воно є однією із складових комплексу гірничометалургійних пам’яток доби бронзи, розташованих на території Картамиського мідного рудопрояву. Досліджено три будівлі, одна із яких збудована із використанням каміння. Автор приходить до висновку про функціонування досліджених будівель як єдиного житлово-господарського комплексу садибного типу. В ньому простежуються ознаки дерев’яного домобудування покровськомосоловської зрубної культури Сіверськодонецького лівобережжя (тип “Г”-подібних будівель третього хронологічного горизонту поселення Капітанове-1) та кам’яного домобудування бережнівсько-маївської зрубної культури Донецького кряжу (тип житлово-господарського комплексу-3 другого хронологічного горизонту Степанівського поселення). Такий синкретизм не дивує, оскільки географічно Червоне озеро-3 розташовано у прикордонній смузі, між двома ареалами мешкання культур зрубної спільноти – покровсько-мосоловської Сіверськодонецького лівобережжя та бережнівсько-маївської Донецького кряжу.
Чисельні знаряддя праці та різного роду свідоцтва, пов’язані із метало- виробництвом свідчать про спеціалізований характер поселення.
Аналіз матеріалів поселення Червоне озеро-3 дає автору підстави щодо висновку про віднесення його до групи пам’яток Степанівського типу – найбільш ранніх пам’яток бережнівськомаївської зрубної культури на Донецькому кряжі. Саме з ними пов’язаний найбільш активний період функціонування Донецького гірничо-металургійного центру.
