Донецький археологічний збірник

Титул і зміст збірника

2021-08-16T15:44:19+03:00

Збірка містить статті з проблем археології Євразії від доби бронзи до античності, матеріали дискусій та персоналії.

Одеський курган в системі культурного кола Бабине

2021-08-16T15:50:00+03:00

Статтю присвячено поховальним комплексам бабинського культурного кола, виявлених серед матеріалів розкопаного понад сторіччя тому Одеського кургану. Подано характеристику, обґрунтовано культурно-таксономічну атрибуцію, хронологію та культурно-історичний контекст пам’яток.

Кістки тварин у волго-донських бабинських похованнях як культурно-хронологічні індикатори та маркери господарської моделі

2021-08-17T16:19:41+03:00

Статтю присвячено характеристиці та аналізу такої ознаки поховального обряду волго-донської бабинської культури (XXII–XX cal. BC), як «кістки тварин». Їх розміщення в могилі та анатомічний склад є надійними культурно-хронологічними індикаторами. «Візитівкою» культури є покладення в могилу кісток кінцівок дрібної та великої рогатої худоби – ДРХ, ВРХ та ДРХ/ВРХ. Знаходяться вони, як правило, перед померлим, близько лівої руки. Аналіз кількісного співвідношення і територіального поширення поховань з кістками ДРХ і ВРХ дозволяє попередньо охарактеризувати господарську модель носіїв волго-донської бабинської культури.

Бабинські, лолінські, абашевські та синташтинські комплекси в рамках хронології п. Райнеке

2021-08-17T16:30:27+03:00

Східноєвропейські культури початку 2 тис. до Р.Х., насамперед, Бабине і Абашеве, меншою мірою Лола і Синташта, мають певну кількість центральноєвропейських включень, що вказують на міграційний потік від заходу до сходу в цей період. Це створює можливість визначити хронологічне співвідношення комплексів Східної Європи, Уралу і Казахстану періоду переходу від євразійського СБВ до ПБВ відносно комплексів РБВ Центральної Європи. Більшість паралелей в цих регіонах датується широкими хронологічними рамками. Натомість зіставлення всього комплексу ознак дозволяє визначити дату появи обговорюваних східних культур в межах фази A1 Центральної Європи, що добре узгоджується з радіовуглецевими датами. В лолинській і синташтинській культурах коло цих аналогій обмежене виробами кавказького і закавказького походження, а в бабинській, воронезькій і абашевській культурах переважають паралелі європейського походження. Аналіз цих матеріалів показує, що до Східної Європи проникали компоненти, сформовані на пост-дзвіноподібній і постшнуровій основі. Водночас відбулася синташтинська міграція з Близького Сходу на Урал. Це стимулювало рух до Степу кавказького населення і призвело до появи посткатакомбних комплексів типу Лоли і Кривої Луки. Не виключено, що частина цього південного потоку досягла Центральної Європи.

Обряди кремації в зрубній культурі

2021-08-17T16:41:43+03:00

Робота є новим дослідженням по кераміці зрубної культури. Автор аналізує 215 поховань. Їх ареал тягнеться від Південного Уралу на сході до басейну Дніпра на заході. Питома вага кремації в контрольному зведенні з 7847 поховань становить 2,74% (2,78% на східній території і 2,72% на західній території зрубної спільності). У той же час, різні регіони демонструють різну питому вагу кремації – від 0,55% до 10,0% (табл. 1). Найбільшу питому вагу має місце в північно-західному регіоні – 10,0%. Дуже цікава ситуація на Південному Уралі. На цій території більшість кремацій концентруються в Челябінській і Оренбурзькій областях – 8,59% і 5,71%. Але в Башкортостані показник становить 0,67%.

Керамічний комплекс поховань зрубної культури Північного Приазов’я

2021-08-18T08:01:14+03:00

У статті надано характеристику найбільш масовій категорії поховального інвентарю Зрубної культури Північного Приазов’я – керамічного посуду. В основу характеристики керамічного комплексу покладено морфологічні показники або функціональні характеристики посуду. Визначено, що посуд зазнав певних якісних перетворень у просторі та часі, що виявили себе у формі та пропорціях предметів, рецепті глини, обробці поверхні та орнаментуванні. Розглядаються деякі особливості обрядово-інвентарного комплексу і питання культурно-хронологічної періодизації поховальних пам’яток.

Дві пекторалі – шедевр та його репліка

2021-08-18T08:11:18+03:00

У статті на основі аналізу конструкції, стилістики, семантики, функціонального призначення пекторалей з Товстої Могили та Великої Близниці обґрунтовується висновок про виготовлення прикрас двома торевтами, які працювали в різних майстернях.

Разлад с эпигоном «исторического марксизма» (Ответ академику П. П. Толочко)

2021-08-18T09:24:52+03:00

У возраста свои неудобства: к 90 годам я оторван от библиотек и рысканий по книжным магазинам. Небольшая книжечка в защиту марксизма [Толочко 2007], вышедшая больше десятилетия тому назад, не могла оставить меня равнодушным, но попалась мне на глаза только сейчас (мои киевские коллеги прислали, спасибо им). Между тем, я из живущих – самый упоминаемый в ней автор: по количеству упоминаний уступаю только Марксу и Энгельсу и затронут наравне с Л.Н. Гумилевым. Надеюсь, мой запоздалый ответ автору будет всё же не лишним: книга аттестована как теоретическая, а работ, посвященных «теоретическим проблемам археологии и древней истории» (цитирую аннотацию на обороте титульного листа), выходит очень мало.

До питання про ґрунтові могильники доби ранньої та середньої бронзи в Нижньому Подніпров'ї .

2021-08-18T09:30:25+03:00

Статтю присвячено проблемам вивчення поховальних пам'яток доби ранньої і середньої бронзи, які визначені як «ґрунтові могильники». На тлі дискусійних питань детально розглянуті матеріали могильників Нижнього Подніпров’я (Леонтівка - I, II, Гаврилівка), досліджених в 50-х рр. XX ст. Розглянуто умови місцезнаходження пам'яток, характер проведених польових робіт, культурно-хронологічна належність виявлених поховань. Виражена точка зору про відсутність надійних критеріїв для визначення даних пам'яток як ґрунтових могильників

До 95-річчя Софії Станіславівни Березанської

2021-08-18T09:40:27+03:00

15 травня цього року виповнилося 95 років від дня народження Софії Станіславівни Березанської. Вона є справжньою легендою української археології. Втім, визначень щодо себе накшалт "легенда" вона ніколи не сприймає і навіть обурюється. Як би там не було, але вона є старійшиною української археології, і можливо, археології всього пострадянського простору. Вона з тієї генерації вчених, які створювали засади сучасної археологічної науки в різних частинах колишнього СРСР.

Слово про Віталія Циміданова

2021-08-18T09:43:54+03:00

Кажуть, що людей, яких не можна замінити, не буває. Ні, таки буває. Після того, як людина йде з життя, світ продовжує існувати, мов би все йде своєю чергою. Але світ стає інакшим, в ньому щось змінюється, викривлюється, зникає, щось відбувається за іншим сценарієм… Люди, яких не можна замінити, є. Одним із таких і був Віталій Циміданов.

Згадуючи Лева Самойловича Клейна

2021-08-18T09:48:08+03:00

7 листопада 2019 року не стало фундатора теоретичної археології, корифея російської науки, вченого-нонконформіста, професора Лева Самойловича Клейна. Видатний мислитель передрік на початку ІІІ тис. християнської ери, що відхід його у засвіти буде передчасним, коли б це не сталося. На жаль, сталось. В розмаїтті думок і висловів з цього приводу увиразнюються два полюси: від безапеляційного визнання геніальності до вироку, що Клейн помилявся в усьому. Сукупно ж вчувається могутнє поле тяжіння до постаті Клейна й магічний вплив його текстів на аудиторію в найширшому сенсі цього слова.